Як дізнатися чи правильно розвивається дитина?

    Зверніть увагу на питання, які вона ставить …

    Одного разу древнього вченого мудреця Ібн Сину (Авіценна) запитали: “Ви так багато знаєте і вмієте. Напевно, в шкільні роки ви були найкращим учнем серед однолітків?”. “О ні, – відповів мудрець. – В нашій школі були учні, які знали набагато більше за мене і мали більш видатні успіхи з усіх предметів. Але я був кращим з тих, хто ставив питання!”.

    Існує певна залежність між календарним віком дитини і питаннями, які вона може й повинна задавати, якщо її інтелектуальний розвиток відповідає віку. Адже навички й уміння – це найчастіше результат активності батьків, які як можуть і вміють намагаються “розвинути” свою дитину. А от питання – це вже є власна активність мозку малюка, і нічого більше. Причому саме за допомогою питань кроха одержує інформацію, яка потрібна йому в даний момент, і в такий спосіб сам скеровує свій розвиток в актуальний для нього напрямок.

ХТО? і ЩО?

     Вже наприкінці першого року життя або на початку другого, кроха цікавиться: “Що це?” або “Хто це?”. Ймовірно, хтось скаже, що діти в цьому віці й говорити ще не вміють. А мова в даному випадку не обов’язкова. Більше того, саме питання як раз сприяє збільшенню словникового запасу й стимуляції розвитку мови дитини. Досить питальної інтонації й хоч якої-небудь звукової продукції. Дитина вказує пальчиком на те, що цікавить її: предмет або живу істоту, ледве піднімає брови і вимовляє щось на зразок: “А-а?”. Й будь-яка уважна мати відповідає на її “питання”.

ДЕ? і КОЛИ?

   Вони з’являються одночасно або один за одним в другій половині другого – початку третього року життя. Спершу вони найчастіше спрямовані на членів родини й тільки потім переходять на нежеві предмети. Це зрозуміло оскільки саме живі істоти схильні постійно пересуватися в просторі й кудись зникати. (наприклад, “Де Мурчик?”. “Коли тато прийде?”, “Коли підемо додому?”).

    Буває, що за вечір дитина може поцікавитися місцезнаходженням тата десятки разів – однакові питання замінять інші, але дитині вони поки що недоступні. Або, наприклад. “Де бабуся пішла?” – з дитячого це переводиться як: «Куди пішла бабуся?»

ЯК?

   Час його появи – початок або середина третього року життя. У цьому віці дитині просто необхідна величезна кількість інформації. Як полагодити машинку? Як взути чобітки? Як закрити коробочку? Як залізти на цю драбину? …

НАВІЩО? і ЧОМУ?

     Це найперші “пояснювальні” питання – вони виникають на початку четвертого року життя. Всупереч поширеній думці, дитині зовсім нідочого знати на них відповідь, поки вони не з’являться. Мозок крохи зайнятий іншими проблемами, й всі “дострокові” пояснення він пропускає повз вуха. Але вже коли почалося … Тут вже будьте ласкаві відповісти й пояснити як умога докладніше!

Намагаємося допомогти

    А що робити, якщо дитина не задає належних за віком питань? Адже, на відміну від складання пірамідки, його не можна вмовити або змусити їх ставити. Та й “потренуватися ” в питаннях є досить складним завданням… Рекомендація тільки одина. Якщо дитина не задає належного йому за віком питання, то ви робите це за нього. І самі ж на нього відповідаєте .

 - Що це? – Це літак!

 - Хто це? – Це жаба!

 - Де Маша? – Маша пішла в школу!

 - Коли бабуся прийде? – Коли стрілка на годиннику буде ось тут!

- Чому Петрик плаче? – Тому що в нього машинка зламалася!

 - Чому треба куртку одягати? – Тому що осінь на дворі і дуже холодно!

    Будь-яка дитина – перш за все, маленький імітатор. Є шанс, що він буде не тільки слухати, а й копіювати вашу манеру мови і … стане задавати питання. Нехай спершу механічно. Але потім, потренувавшись, включаться і відповідні структури мозку. І малюк буде ставити ці ж питання освідомлено, а значить – почне отримувати інформацію, яка буде йому дуже потрібна.

Мовлення дитини

     Коли потрібно починати розвивати мовлення дитини? Прямо від моменту зачаття! Малюк чує в утробі неньки її голос та всі інші звуки. Приглушено, нечітко, але чує!

      Як тільки малюк народився, починайте із ним спілкуватися.

      Розмовляйте неголосно, м'яко та чітко, у жодному разі не «сюсюкаючи». Колискові, мамині «примовки», татові майже «дорослі» розмови дають дитині мохливість слухати мовлення, запам'ятовувати його звучання та ритм.

 Починати читати потрібно якомога раніше,щоб малюк раніше починав говорити. Виразне, емоційне читання та розповідання вголос веселих, ритмічних дитячих віршів і потішок теж обов'язково принесуть свої плоди. Ви помітите, що поступово дитина звикне до читання, і навіть по-своєму буде просити Вас про це.

     Мультфільми бажано показувати дітям не раніше трьох років, причому ретельно підбираючи репертуар. Американські мультики не розвивають у дітей текстового мислення. У нашій культурі прийнято дуже рано прилучати дітей до тексту: уже найменшим читають вірші, розповідають казки. Будь-яка вітчизняна дитяча книга, навіть для однорічних – це, насамперед, зв'язний текст, а не картинка із підписом, як в американських книгах. Теж саме можна і сказати про мультфільми. Класичний український або російський мультфільм – це жива казка, американський – озвучений комікс.

      Для розвитку мовлення дуже корисні дитячі ігри «Нісенітниця», «Зіпсований телефон», «ТАК або НІ», тому що, граючи в них, дитина вчиться використовувати різні слова, слухає їх правильне і неправильне звучання.

Ставте з малятами спектаклі та сценки. Нехай спочатку вони будуть коротенькими. Зате незабаром малюк буде із задоволенням розучувати прзу або вірші.

     Оскільки найбільше часу дитина проводить із мамою, дуже важливо, як вона розмовляє. Якщо мама перекручує слова, «сюсюкає», то вона існує велека ймовірність того, що і малюк буде неправильно вимовляти слова. Тому що він так звик. І знадобиться робота логопеда, щоб усунути недоліки.

 Якщо малюк не вимовляє деякі звуки, не поспішайте його сварити. Просто спокійно виправляйте його та просіть вимовити слово правильно. При цьому Ви можете продемонструвати, як саме потрібно зімкнути або розімкнути губи, куди відправити язичок, щоб вийшов правильний звук. І тоді в логопедичних заняттях просто не буде потреби. Може здатися, що такі заняття з дитиною вимагають величезної кількості часу. І хоча, звичайно, посадити її перед екраном телевізора або дисплеєм комп'ютера набагато простіше, проте, часу потрібно не так вже і багато.

     Ви можете розмовляти з дитиною, займаючись домашніми справами, співати їй пісеньки, купаючи у ванні, читати вірші, поки везете її в колясці вулицею.

     На постійні заняття із дитиною дійсно потрібен час. Але хіба не можна його заощадити за рахунок чого-небудь іншого, наприклад, балачок із подругою або з'ясування стосунків зі свекрухою? А нагородою за Ваші праці буде чисте, гарне і правильне мовлення Вашої дитини.