Постанова "Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку" 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2021-%D0%BF#Text

ОСОБЛИВОСТІ  ФОРМУВАННЯ  ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ

     Неадекватна харчова поведінка дитини призводить до виникнення неінфекційних захворювань. Щоб запобігти їх розвитку, слід формувати культуру раціонального харчування із самого дитинства.

     Однією з найбільш вагомих причин погіршення стану здоров’я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чимало захворювань та патологічних станів, зокрема дефіцити або надлишки мінеральних речовин та вітамінів, призводять до порушення як фізичного,так й інтелектуального розвитку дітей. Тому профілактика та корекція порушень харчової поведінки дошкільників мають важливе соціально-гігієнічне значення.

     Харчова поведінка – це ціннісне ставлення до їжі та її прийому, стереотип харчування в повсякденних умовах, а також індивідуальні для кожної людини  установки, форми поведінки, звички та емоції, що супроводжують процес харчування.

     Харчова поведінка як складова способу життя людини охоплює пошук, вибір,приготування і вживання їжі, а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства, а отже, впливає на стан здоров’я й у дорослому віці.

Оцінюючи харчову поведінку дитини як адекватну (гармонійну) або неадекватну (девіантну) залежно від багатьох показників, зокрема від місця, яке займає їжа в ієрархії цінностей дитини, від якісних і кількісних показників, етики та естетики харчування.

  Харчова поведінка залежить від таких умов, як:

• особливості культури;
• виховання;
• матеріальні можливості;
• біологічні особливості.

З-поміж найбільш значущих проявів неадекватної харчової поведінки дітей виокремлюють:

•    надлишкове вживання солі, цукру, насичених жирів;
• дефіцит мікронутрієнтів у раціоні харчування;
• недостатнє вживання риби, молочних продуктів, овочів та інших продуктів, які є джерелом харчових волокон

     Так, якщо дитина не снідає,часто вживає солодкі газовані напої, цукерки, напівфабрикати та їжу швидкого приготування великими порціями, це призводить до підвищення маси її тіла, а багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи, ожиріння, рак тощо.

У дошкільному навчальному закладі загального типу дитина перебуває 9-10 годин поспіль та отримує організоване харчування (сніданок, обід, полуденок), що забезпечує її добову потребу в харчових речовинах та енергії приблизно на 75-80%. Саме тому під час організації харчування в дошкільних навчальних закладах важливо не лише нагодувати дитину, щоб вона не залишилася голодною, а й докласти зусиль до того, щоб сформувати в неї раціональну харчову поведінку як невідє’мну частину здорового способу життя.

Чинники, що впливають на культуру харчування

     Культура харчування – наявність і застосування  знань з фізіології травлення, режиму та раціону харчування, кількості та якості їжі, питного режиму, способів приготування, вживання, умов зберігання, правил поєднання, особливостей впливу різних продуктів на психофізіологічний стан людини (дитини) тощо.

     Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей, а саме:

• Харчова поведінка батьків

Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найближчою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується, ділиться враженнями та проводить більше часу, аніж з іншими членами родини. Результативність виховання батьками як позитивних, так і негативних смакових звичок переважає впливи інших дорослих. Майже завжди поведінка дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батьки постійно готують напівфабрикати або купують готову їжу, то цілком логічно, що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо з часом батьки переконуються, що саме це і є улюбленою їжею їхнього малюка.

• Приклад авторитетних людей

Харчова поведінка  авторитетних для дитини людей, наприклад, дорослих або інших дітей, впливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії. Тож з огляду на те, що «копіювання за зразком» є основним способом формування моделей поведінки і більшості навичок дитини у дошкільному віці, оточення має дотримуватися правил етикету  і культури харчування. Слід зауважити, що харчова поведінка незнайомих дорослих на дитячу майже не впливає.

• Наочне навчання та моделювання

Відомо, що спроби обмежити вживання дитиною тієї чи іншої їжі та заборона певних продуктів харчування можуть призвести до зворотного результату. Науково та експериментально доведено, що змінити харчову поведінку дитини можна завдяки впливу наочного навчання та моделювання. Наприклад, якщо дитині, яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, у якому старші діти , персонажі казок чи фантастичні герої їдять ці овочі залюбки, то вона змінить своє ставлення до цих продуктів харчування. Після перегляду фільму більшість дошкільників, наслідуючи дії героїв, починають вживати овочі, від яких відмовлялися.

Важливо правильно ообирати ілюстративний матеріал та засоби наочного навчання, уважно ставитися до вибору мультиплікаційних фільмів та дитячих програм, щоб сформувати адекватну харчову поведінку дитини і не порушить її впливом негативних персонажів чи маркетингових навіювань.

• Реклама продуктів харчування

Що більше часу дитина проводить біля телевізора чи комп’ютера, то більше реклами вона сприймає. Засоби маніпулювання свідомістю стимулюють бажання дитини вживати саме ту їжу чи напої, які пропонує в напрочуд яскравій формі реклама. До того ж перегляд телевізора протягом кількох годин на день значно змінює харчову поведінку дитини – збільшується калорійність та кількість їжі, яку вона з’їдає.

      Зазвичай дитина обирає їжу, схожу на домашню та ту, що рекламують: цукерки, шоколад, чіпси , фаст-фуд тощо. Дитяче харчування в дошкільному закладі відрізняється відцих пріоритетних для дитини продуктів і страв, що спричиняє додаткові труднощі в процесі адаптації до умов дитячого садка та подальшого формування харчової поведінки.

     Якщо вдома прийнято сервірувати стіл та прикрашати страви, то дитина надаватиме перевагу домашній їжі, а не тій, що рекламують.

     Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обиратиме «заборонені продукти», рідко –  дозволені й корисні. Особливо, якщо батьків немає поряд. Тому коли необхідно підвищити привабливість певного продукту або страви для дитини, один зі способів це зробити – створити ситуацію їх штучного дефіциту.

     Приймання їжі – це єдиний пізнавальний процес, під час якого дитина в буквальному сенсі «куштує» навколишній світ. Вона має усвідомлено й позитивно ставитися до цього, адже приємні враження  та емоції сприяють ліпшому засвоєнню продуктів харчування.

     Дуже важливо сформувати у дитини уміння правильно обирати продукти харчування, орієнтуючись не лише на їх смакові особливості, а й на якість, харчову і поживну цінність.

     Отже, звички, набуті в дитинстві,переходять і в доросле життя людини, тому формування стійких моделей адекватної харчової поведінки дитини  важливе для збереження її здоров’я в майбутньому.